Просто так

Ей…
Пам’ятаєш той вечір?
Ми ще не знали, чим усе закінчиться…

[Приспів]
Ти була першою, першою,
Хто залишилась десь всередині.
Першою, першою —
Навіть крізь роки тебе бачу уві сні.

І хай ми стали іншими,
І хай дороги розійшлись,
Ти була першою, першою,
Кого я не зміг відпустити.

[Куплет 1]
Пам’ятаю двір і старий під’їзд,
Твій сміх лунав на весь район.
Я робив вигляд, що мені байдуже,
А сам чекав твого «привіт» знов.

Дешеві навушники на двох,
Одна пісня — і цілий світ.
Ми будували плани до ранку,
Не знаючи, скільки нам буде років.

Ти написала: «Де ти?» — о третій,
Я відповів, хоча спав.
Мабуть, саме в ту хвилину
Я зрозумів, що тебе покохав.

[Приспів]
Ти була першою, першою,
Хто залишилась десь всередині.
Першою, першою —
Навіть крізь роки тебе бачу уві сні.

І хай ми стали іншими,
І хай дороги розійшлись,
Ти була першою, першою,
Кого я не зміг відпустити.

[Куплет 2]
Тепер у тебе своє життя,
У мене — свої міста.
Та коли випадково чую ту пісню,
Знову повертаюсь туди назад.

Там ми молоді й нам все можна,
Там попереду ціла весна.
Там ти дивишся мені в очі,
І я ще не знаю слова «втрата».

Не хочу повертати минуле,
Бо воно красиве саме таким.
Просто дякую за ту історію,
За те, що ти була моїм першим.

[Фінал]
Першою…
Такою залишишся назавжди.
Не моєю — просто першою.
І, мабуть, цього достатньо.

Першою… першою…
Я пам’ятаю.