Сьогодні наша дата,

Сьогодні наша дата,
У шлюбі вже сімнадцять літ.
Час так швидко пролітає,
Як одна коротка мить.

Випадкова наша зустріч,
І доля нас разом звела,
Серед тисячі доріг
Тебе для мене берегла.

За цей час було немало —
І радості, і гірких сліз.
Важкі випробування доля
Ставила нам на поріг.


Ми втратили синочка Пашку,
Ту біль крізь серце пронесли.
В кредит квартиру взяли,
І влізли у валютні борги

Був час, що ти поїхав на роботу
Нас розділяла відстань немала,
Час зупинився так надовго
Тебе тоді чекала сто двадцять три дні я.

Бо ти так мріяв, щоб завжди
Всім забезпечені ми були
Та навіть в довгій тій розлуці 
Ти завжди був в моїй душі.

Мій Андрюшка, мій коханий,
Ти мій щит і оберіг.
Дякую за ніжність і турботу,
За кожен пройдений поріг.

За Натусю — донечку красуню
За сильне чоловіче плече
За підтримку, за надійну руку
Яка завжди вперед веде.

Мій Андрюшка, мій коханий,
Ти мій світ на цій землі.
І я скажу тобі я чесно ти найкращий  Дякую що ти у мене є